на главную | карта сайта | контакты | українською
 на главную > юридические статьи > Склади злочинів у сфері здійснення підприємницької діяльності та забезпечення безпеки бізнесу. Частина 13.  
 
  Признание и допуск к принудительному исполнению решений иностранных судов, на территории Украины, России, Казахстана (экзекватура, легализация)
   
  Обжалование в Европейском суде по правам человека
   
  Юридическая проверка контрагентов по России, Украине, Казахстану
   
  Услуги для физических и юридических лиц, резидентов России
   
  Защита интересов в суде
   
  Юридические услуги на территории России
   
  Наследование
   
  Досудебное урегулирование споров
   
  Исполнительное производство
   
  Услуги арбитражного управляющего
   
  Защита прав потребителей
   
  Составление и сопровождение договоров
   
  Сопровождение кредитных отношений
   
  Регистрация юридических лиц и СПД
   
  Защита интересов страхователя при наступлении страховых случаев
   
  Обжалование штрафных санкций ГАИ
   
  Межконфессиональные споры
   
  Семейный юрист
   
  Юридическое сопровождение брачно-семейных отношений
   


    • Государственные органы
    • Реквизиты судов
    • Хозяйственные суды
       Украины
 
Партнеры:

РУБРИКИ СТАТЕЙ
• Финансовая деятельность государства
• Предмет, метод и система финансового права
• Правовые основы финансового контроля в Украине
• Государственный бюджет Украины и бюджетное право
• Бюджетный процесс в Украине и его участники
• Налоговое право
• Аграрне право України
• Правовые основы государственного кредита
• Правовые основы страхования
• Правовое регулирование государственных расходов в Украине
• Правовые основы банковской деятельности в Украине
• Господарське право України
• Безпека бізнесу
• Земельне право
• Разное
• Банківське право України
• Громадські об’єднання в Україні
• Інтелектуальна власність
 
Партнеры:

 19 сентября 2014
 Безпека бізнесу

Склади злочинів у сфері здійснення підприємницької діяльності та забезпечення безпеки бізнесу. Частина 13.

Частина 13

Продолжение. Начало статьи смотреть здесь: Часть 1, Часть 2, Часть 3, Часть 4, Часть 5, Часть 6, Часть 7, Часть 8, Часть 9, Часть 10, Часть 11, Часть 12

Суспільно небезпечними наслідками розглядуваних злочинів пропонується визначити:

  1. реальну позитивну шкоду - прямі матеріальні збитки, у тому числі витрати на захист своїх прав, перепрофілювання діяльності, впровадження нових технологій, додаткові заходи охорони, повідомлення додаткової інформації споживачам, закупівлю нового обладнання тощо;
  2. упущену вигоду - неотримання тих майнових вигод, які суб'єкт господарської діяльності повинен був отримати за умови належного користування своїми правами стосовно комерційної таємниці і належного виконання своїх обов'язків іншими суб'єктами суспільних відносин, у тому числі збитки від зниження реалізації продукції, послуг, робіт, спаду виробництва, зменшення клієнтури, зниження цін на товари, роботи й послуги тощо.

Розмір такої шкоди, як указано в законі, має бути істотним. Обсяг цього оцінного поняття законодавчо не визначено, але він, на думку автора, повинен бути розкритий у кожному конкретному випадку з урахуванням практики правозастосування на підставі об'єктивних критеріїв.

Такі факультативні ознаки об'єктивної сторони, як засіб, спосіб, місце, час та обстановка вчинення злочину, на кваліфікацію не впливатимуть, за винятком випадків ідеальної сукупності злочинів, коли застосування того чи іншого способу містить у собі ознаки самостійного складу злочину (наприклад, збирання відомостей, що становлять комерційну таємницю, із застосуванням насильства, розголошення шляхом зловживання службовим становищем). У подібному випадку кваліфікація відбуватиметься не лише за ст. 231 КК, а й статтею, яка передбачає інший самостійний склад злочину.

Порівнюються поняття «шпигунство» (статті 111, 114 КК України) і «комерційне шпигунство» (ст. 231 КК України), з яких останнє є меншим за обсягом, оскільки не включає передачу відомостей чи будь-яке інше їх використання. Обґрунтовано необхідність нормативної вказівки на незаконний характер діяння не лише щодо використання відомостей, які становлять комерційну таємницю, а й стосовно дій, спрямованих на їх збирання. Вказується на певні розбіжності у формулюванні назви і диспозиції статті щодо першої з двох альтернативних форм злочинної поведінки - збирання (отримання). Така розбіжність має вирішуватися на користь тексту диспозиції статті.

Узагальнюється різновиди злочинного збирання комерційної таємниці, що може мати прояв у наступних діях:

  1. викрадання крадіжка, грабіж пов'язаний з насильством чи загрозою його застосування, або без них, розбій;
  2. шахрайство (шляхом обману, зловживання довірою);
  3. привласнення;
  4. вимагання;
  5. зловживання службовим становищем;
  6. перехоплення і фіксування - креслення, фотографування, копіювання тощо, у т.ч. за допомогою відповідних приладів - оптичної техніки, електронної апаратури, пристроїв для підслуховування тощо (проникнення в комп'ютерні мережі, отримання доступу до каналів зв'язку чи інформаційних потоків);
  7. розшук, особисті спостереження і вивчення (розпитування осіб, які мають доступ до таємниці, підслуховування розмов про такі відомості, визначення виробничих потужностей, обсягів виробництва товарів, робіт, послуг тощо);
  8. оплатне придбання, підкуп;
  9. інші дії.

Учинення тих чи інших дій при виконанні об'єктивної сторони розглядуваного злочину має суттєве значення для кваліфікації дій винної особи. Так, дії по збиранню відомостей, що становлять комерційну таємницю, за допомогою незаконного проникнення в роботу комп'ютерів або їх мереж, викраденню, привласненню комп'ютерної інформації або заволодінню нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем тощо повинні одержати додаткову кваліфікацію. У цих випадках матиме місце сукупність злочинів, передбачених ст. 231 КК України і, наприклад, статтями 361, 362 КК України.

Друга альтернативна форма поведінки, яка характеризує об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 231 КК України, - використання відомостей, що становлять комерційну таємницю. Воно має місце, коли особа вже володіє відомостями, що можуть бути зібрані як нею, так і іншою особою. Ця форма злочинної поведінки може мати як самостійний характер (наприклад, неправомірне запровадження у власному виробництві законно та відкрито, або випадково отриманих відомостей), так і похідний від збирання характер - як продовження злочинної діяльності, що мала початком збирання (наприклад, протиправна передача одержаних відомостей будь-якому адресатові). В останньому випадку таке використання може інколи близько стикатися з розголошенням, але відрізняється від нього тим, що під час розголошення винна особа має бути обізнаною з таємницею на законних підставах. Використання вважається закінченим з моменту реального спричинення істотної шкоди суб'єктові господарської діяльності.

Усі ці дії вчиняються стосовно предмета злочину і для отримання переваг у конкурентній боротьбі всупереч волі власника комерційної таємниці і завдають останньому істотної шкоди, тим самими посягаючи на відносини добросовісної конкуренції.

Особливості об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 232 КК України - розголошення комерційної таємниці особою, яка володіє нею на законних підставах і має обов'язок її зберігати, як доведення комерційної таємниці будь-яким способом до відома сторонньої особи за відсутності на це законних підстав. При цьому сторонньою вважається особа, щодо якої відсутня згода власника інформації на втаємничення. Обов'язок не розголошувати таку таємницю може закріплений у законі або іншому нормативному акті загальної дії, професійних або службових функціях, які випливають з локального нормативного акта, цивільно-правового правочину тощо, що ставить до втаємниченої особи підвищені вимоги. Незаконний характер діяння полягатиме у відсутності будь-яких належних підстав для доведення певної інформації до відома будь-якої особи, при цьому винна особа не має на це ні дійсного, ні уявного права. Доведення відомостей, що становлять комерційну таємницю, до відома будь-якої особи, але за наявності законних підстав, не може вважатися розголошенням інформації.

Під час розголошення комерційної таємниці виникають умови для отримання незаконних переваг у конкурентній боротьбі, чим порушуються суспільні відносини, що забезпечують охорону від недобросовісної конкуренції у сфері господарської діяльності. Автор наводить аргументи стосовно визнання реальної загрози спричинення істотної шкоди суб'єктові господарської діяльності як одного з можливих наслідків злочину, передбаченого ст. 232 КК України.

Загальна характеристика суб'єктивної сторони злочинів, передбачених статтями 231, 232 КК України.

Змістом інтелектуальної ознаки виступають:

  1. усвідомлення ознак предмета злочину, у тому числі таємності, а також ставлення до комерційної таємниці, як до чужої власності, і розуміння відсутності законних прав на будь-які дії щодо неї;
  2. усвідомлення фактичної сторони діяння (у тому числі, характеру і способу), що здійснюється у зв'язку із збиранням, використанням або розголошенням комерційної таємниці;
  3. усвідомлення суспільної небезпеки діяння, тобто характеристики (хоча би у загальних рисах) об'єкта злочину і соціальної забарвленості об'єктивної сторони;
  4. передбачення як неминучості, так і реальної можливості настання наслідку у вигляді істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності.

Вольова ознака вини може полягати у тому, що винна особа може розглядати спричинення істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності шляхом використання таємниці або розголошення як бажаний наслідок, і так само байдуже ставитись до нього (наприклад, бажання поліпшити становище свого підприємства за рахунок незаконного використання відомостей, що становлять комерційну таємницю, так само як і незаконне збирання такої інформації для отримання винагороди можуть мати місце навіть при відсутності бажання, але за наявності свідомого допущення настання вказаного в законі суспільно небезпечного наслідку). Тому, злочини, передбачені статтями 231, 232 КК України, можуть бути вчинені як із прямим, так і з непрямим умислом.

У злочині, передбаченому ст. 231 КККК України найближчою бажаною метою збирання, тобто ідеальною уявною моделлю майбутнього результату, може виступати розголошення чи інше використання відомостей, що становлять комерційну таємницю.

Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 232 КК України, поряд з виною у формі умислу виступає корисливий або інший особистий мотив розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю. Корисливим мотивом є прагнення до незаконної матеріальної вигоди (отримання майна або придбання права на нього, звільнення від матеріальних витрат тощо). Під іншим особистими мотивами слід розуміти особисті спонукання винної особи (помста, заздрість, кар'єризм тощо).

Загальна характеристика суб'єкта злочинів, передбачених статтями 231, 232 КК України: до них належать: фізична особа, осудність та досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, що для розглядуваних злочинів становить шістнадцять років.

З огляду можливості здійснення злочину як «ззовні», так і «зсередини», пропонується виділити наступні три групи суб'єктів:

  1. особи, які знаходяться в трудових відносинах із власником комерційної таємниці, професійна або службова діяльність яких безпосередньо пов'язана з функціонуванням певного підприємства;
  2. особи, професійна або службова діяльність яких чи інші обставини обумовлюють виникнення певних правовідносин цивільно-правового характеру з власником комерційної таємниці (аудитор, адвокат, контрагент по цивільно-правовому правочину тощо);
  3. особи, які наділені владними повноваженнями з витребування й використання відомостей, що становлять комерційну таємницю (представники контролюючих та правоохоронних органів). Усі ці особи ознайомлені з комерційною таємницею на законних підставах, тому на них покладено обов'язок не розголошувати її.

Можливим складом злочину, ознаки якого можуть виявлятися при здійсненні фізичної охорони підприємств або їх посадових осіб, є наступний. Стаття 263 КК України передбачає, що носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.



Другие статьи на тему Безпека бізнесу
 Методика створення системи конкурентної розвідки на підприємстві
Для кого система ділової розвідки становить найбільший інтерес? Насамперед, для великих корпоративних утворень: фінансово-промислових груп, банків, корпорацій, торговельних мереж.
 Конкурентна розвідка як засіб боротьби з протиправними посяганнями на інтереси підприємства
Використання розвідки в діяльності бізнесу почалося аж ніяк не наприкінці 20-го сторіччя. Людина постійно щось пізнає, розвідує. Бізнес - це лише одна з багатьох сфер застосування розвідки. Як у минулому, так і нині підприємці не завжди досягали в бізнесі ідеальних результатів.
 Адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність у сфері бізнесу. Частина 4.
Стаття 40 КЗпП України передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках...
 Адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність у сфері бізнесу. Частина 3.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 15 ЦК України, кожен має право на судовий захист. При цьому основна маса цивільно-правових спорів розглядається судами загальної юрисдикції. Не є винятком і цивільно-правові спори з приводу інформації з обмеженим доступом.
 Адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність у сфері бізнесу. Частина 2.
Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ...
 Адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність у сфері бізнесу. Частина 1.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності...


  • Общее
     судопроизводство
  • Хозяйственное
    судопроизводство
  • Административное
    судопроизводство
  • Третейское
     судопроизводство


 РЕЗОНАНСНОЕ ДЕЛО
 • Дело о наследовании
 • Иск о признании принятия наследства
путем совместного проживания
вместе с наследодателем
 • Иск о предоставлении
дополнительного срока
для вступления в наследство
 ПРЕЦЕДЕНТНОЕ ДЕЛО
 • Иск к страховой компании
 Выгодное предложение!
Иск по обжалованию штрафа ГАИ - всего 100 гривен!
 Актуально!
Признание кредитных договоров в валюте недействительными, с рассрочкой долга на необходимое время.
КOHTAКТНАЯ ИНФОРМАЦИЯ
Украина:
Россия (Москва):
Москва, Осенний бульвар, д.4, оф 12.
 Skype truejustice777

 Новая услуга
Юридическое сопровождение брачно-семейных отношений

Партнеры:
Предлагаем услуги семейного юриста!
Услуги специалиста по разрешению правовых сложностей и/или вопросов только Вашей семьи. Абонентская плата - 800 грн. в месяц.
Защита интересов страхователя при наступлении страховых случаев
Событие ДТП, оценка автотранспорта, промежуточное обжалование действий страховщика, судебное обжалование, обжалование действий/бездествия страховщика в соответствующих контролирующих органах



о компании | юридические услуги | контакты | статьи | финансовое право
 
   Юридическая фирма "Куратор"
   2009 г.Днепропетровск