на главную | карта сайта | контакты | українською
 на главную > юридические статьи > Адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність у сфері бізнесу. Частина 3.  
 
  Признание и допуск к принудительному исполнению решений иностранных судов, на территории Украины, России, Казахстана (экзекватура, легализация)
   
  Обжалование в Европейском суде по правам человека
   
  Юридическая проверка контрагентов по России, Украине, Казахстану
   
  Услуги для физических и юридических лиц, резидентов России
   
  Защита интересов в суде
   
  Юридические услуги на территории России
   
  Наследование
   
  Досудебное урегулирование споров
   
  Исполнительное производство
   
  Услуги арбитражного управляющего
   
  Защита прав потребителей
   
  Составление и сопровождение договоров
   
  Сопровождение кредитных отношений
   
  Регистрация юридических лиц и СПД
   
  Защита интересов страхователя при наступлении страховых случаев
   
  Обжалование штрафных санкций ГАИ
   
  Межконфессиональные споры
   
  Семейный юрист
   
  Юридическое сопровождение брачно-семейных отношений
   


    • Государственные органы
    • Реквизиты судов
    • Хозяйственные суды
       Украины
 
Партнеры:

РУБРИКИ СТАТЕЙ
• Финансовая деятельность государства
• Предмет, метод и система финансового права
• Правовые основы финансового контроля в Украине
• Государственный бюджет Украины и бюджетное право
• Бюджетный процесс в Украине и его участники
• Налоговое право
• Аграрне право України
• Правовые основы государственного кредита
• Правовые основы страхования
• Правовое регулирование государственных расходов в Украине
• Правовые основы банковской деятельности в Украине
• Господарське право України
• Безпека бізнесу
• Земельне право
• Разное
• Банківське право України
• Громадські об’єднання в Україні
• Інтелектуальна власність
 
Партнеры:

 29 октября 2014
 Безпека бізнесу

Адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність у сфері бізнесу. Частина 3.

Частина 3

Продовження. Початок статті дивитися тут: частина 1, частина 2

Відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 15 ЦК України, кожен має право на судовий захист. При цьому основна маса цивільно-правових спорів розглядається судами загальної юрисдикції. Не є винятком і цивільно-правові спори з приводу інформації з обмеженим доступом. Судова влада здійснюється також господарськими судами, які вирішують спори, що виникають у процесі підприємницької діяльності, а також адміністративними судами. Спір між ними може бути переданий на вирішення третейського суду за згодою учасників цивільного правовідношення.

Під час розгляду позову про захист прав власника інформації з обмеженим доступом в цивільному судочинстві потерпілий вправі використовувати практично всі основні способи захисту цивільних прав, передбачені у ст. 16 ЦК України, в тому числі вимагати визнання права; припинення дій, які порушують право чи створюють загрозу його порушення; визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; визнання недійсним акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, відновлення права; відшкодування збитків; відшкодування (компенсації) моральної шкоди; іншими способами, передбаченими законом.

Важливою гарантією реалізації та захисту прав суб'єкта підприємництва є те, що після використання всіх національних засобів правового захисту учасник інформаційних цивільних відносин може звертатися за захистом своїх прав і свобод до міжнародних судових установ, наприклад, до Європейського суду з прав людини.

У статті 19 ЦК України вказані дії, які охоплюються поняттям «самозахист цивільних прав» і є одним із способів захисту цивільних прав. Під самозахистом розуміється застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Не є винятком і сфера бізнесу для застосування самозахисту відповідних прав. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.

Крім того, окремі види інформації з обмеженим доступом (наприклад, комерційна таємниця) віднесено цивільним законодавством до об'єктів права інтелектуальної власності. Відповідно ж до статті 431 ЦК України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену ЦК України, іншим законом чи договором.

Так, можливість застосування у договорах і угодах між банком і клієнтом застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення передбачена частиною першою статті 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Зі змісту статті вбачається, що банк і клієнт можуть передбачити відповідні застереження щодо збереження банківської таємниці як в окремій угоді, укладеній між клієнтом і банком, так і окремим положенням в будь-якому іншому договорі, що між ними укладається (договір про розрахунково-касове обслуговування, кредитний договір тощо). Разом з тим, не зовсім нормативно обґрунтованим, є укладення договору (а, отже, і подальше притягнення до відповідальності за його невиконання) про захист банківської таємниці між банком та особою, яка не відповідає визначенню його клієнта, наведеному у статті 1 зазначеного Закону.1

Дисциплінарна відповідальність застосовується за скоєння дисциплінарних проступків, які виявляються в порушенні трудової, навчальної, службової та військової дисципліни і завдають шкоди внутрішньому порядку діяльності підприємств, установ, організацій тощо. До правопорушників можуть застосовуватись стягнення, передбачені правилами внутрішнього розпорядку, дисциплінарними статутами і положеннями: зауваження, попередження, догана, переведення на іншу роботу, звільнення, пониження у званні тощо.

Як правило, механізми здійснення окремих видів господарської діяльності на підприємстві, установі, організації регламентується нормативно-правовими актами державних органів та індивідуалізується локальними нормативними актами (положеннями, інструкціями, порядками тощо). Виконання саме локальних нормативних актів, прийнятих уповноваженими органами підприємств, установ, організацій є необхідним елементом забезпечення трудової дисципліни, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

Основа дисциплінарної відповідальності полягає у наявності особливого правового зв'язку «працівник-роботодавець». Саме тому для забезпечення безпеки бізнесу у напрямку відповідальності працівників варто знати правові основи правовідносин, що виникають між працівником та роботодавцем.

Відповідно до Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Стаття 26 КЗпП України передбачає, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців.

Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.

Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Стаття 36 КЗпП України визначає, що підставами припинення трудового договору є:

  1. угода сторін;
  2. закінчення строку дії договору, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
  3. призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;
  4. розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КУпАП), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 КУпАП) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 КУпАП);
  5. переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
  6. відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
  7. набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
  8. підстави, передбачені контрактом.

Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КУпАП).

Стаття 38 КЗпП України передбачає, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Стаття 39 КЗпП України передбачає підстави розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника. Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КУпАП.

  1. Див.: Гетманцев Д.О. Банківська таємниця: особливості її норматив- но-правового регулювання в Україні та в законодавстві зарубіжних країн. Автореф. дис. ...канд. юр. наук: 12.00.07 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. - К„ 2003. - 23 с.


Другие статьи на тему Безпека бізнесу
 Методика створення системи конкурентної розвідки на підприємстві
Для кого система ділової розвідки становить найбільший інтерес? Насамперед, для великих корпоративних утворень: фінансово-промислових груп, банків, корпорацій, торговельних мереж.
 Конкурентна розвідка як засіб боротьби з протиправними посяганнями на інтереси підприємства
Використання розвідки в діяльності бізнесу почалося аж ніяк не наприкінці 20-го сторіччя. Людина постійно щось пізнає, розвідує. Бізнес - це лише одна з багатьох сфер застосування розвідки. Як у минулому, так і нині підприємці не завжди досягали в бізнесі ідеальних результатів.
 Адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність у сфері бізнесу. Частина 4.
Стаття 40 КЗпП України передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках...
 Адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність у сфері бізнесу. Частина 2.
Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ...
 Адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність у сфері бізнесу. Частина 1.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності...
 Склади злочинів у сфері здійснення підприємницької діяльності та забезпечення безпеки бізнесу. Частина 15.
Стаття 293 КК України також передбачає можливу загрозу для діяльності підприємства: організація групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації...


  • Общее
     судопроизводство
  • Хозяйственное
    судопроизводство
  • Административное
    судопроизводство
  • Третейское
     судопроизводство


 РЕЗОНАНСНОЕ ДЕЛО
 • Дело о наследовании
 • Иск о признании принятия наследства
путем совместного проживания
вместе с наследодателем
 • Иск о предоставлении
дополнительного срока
для вступления в наследство
 ПРЕЦЕДЕНТНОЕ ДЕЛО
 • Иск к страховой компании
 Выгодное предложение!
Иск по обжалованию штрафа ГАИ - всего 100 гривен!
 Актуально!
Признание кредитных договоров в валюте недействительными, с рассрочкой долга на необходимое время.
КOHTAКТНАЯ ИНФОРМАЦИЯ
Украина:
Россия (Москва):
Москва, Осенний бульвар, д.4, оф 12.
 Skype truejustice777

 Новая услуга
Юридическое сопровождение брачно-семейных отношений

Партнеры:
Предлагаем услуги семейного юриста!
Услуги специалиста по разрешению правовых сложностей и/или вопросов только Вашей семьи. Абонентская плата - 800 грн. в месяц.
Защита интересов страхователя при наступлении страховых случаев
Событие ДТП, оценка автотранспорта, промежуточное обжалование действий страховщика, судебное обжалование, обжалование действий/бездествия страховщика в соответствующих контролирующих органах



о компании | юридические услуги | контакты | статьи | финансовое право
 
   Юридическая фирма "Куратор"
   2009 г.Днепропетровск