на главную | карта сайта | контакты | українською
 на главную > юридические статьи > Сільське господарство України після вступу до СОТ  
 
  Признание и допуск к принудительному исполнению решений иностранных судов, на территории Украины, России, Казахстана (экзекватура, легализация)
   
  Обжалование в Европейском суде по правам человека
   
  Юридическая проверка контрагентов по России, Украине, Казахстану
   
  Услуги для физических и юридических лиц, резидентов России
   
  Защита интересов в суде
   
  Юридические услуги на территории России
   
  Наследование
   
  Досудебное урегулирование споров
   
  Исполнительное производство
   
  Услуги арбитражного управляющего
   
  Защита прав потребителей
   
  Составление и сопровождение договоров
   
  Сопровождение кредитных отношений
   
  Регистрация юридических лиц и СПД
   
  Защита интересов страхователя при наступлении страховых случаев
   
  Обжалование штрафных санкций ГАИ
   
  Межконфессиональные споры
   
  Семейный юрист
   
  Юридическое сопровождение брачно-семейных отношений
   


    • Государственные органы
    • Реквизиты судов
    • Хозяйственные суды
       Украины
 
Партнеры:

РУБРИКИ СТАТЕЙ
• Финансовая деятельность государства
• Предмет, метод и система финансового права
• Правовые основы финансового контроля в Украине
• Государственный бюджет Украины и бюджетное право
• Бюджетный процесс в Украине и его участники
• Налоговое право
• Аграрне право України
• Правовые основы государственного кредита
• Правовые основы страхования
• Правовое регулирование государственных расходов в Украине
• Правовые основы банковской деятельности в Украине
• Господарське право України
• Безпека бізнесу
• Земельне право
• Разное
• Банківське право України
• Громадські об’єднання в Україні
• Інтелектуальна власність
 
Партнеры:

 7 ноября 2014
 Аграрне право України

Сільське господарство України після вступу до СОТ

Європейська Рада 11 грудня 1999 р. схвалила спільну стратегію ЄС щодо України, яка спрямована на зміцнення партнерства між Україною та ЄС, передбачає підтримку процесу демократичних та економічних перетворень в Україні, вирішення спільних проблем щодо підтримання стабільності та безпеки на Європейському континенті, зміцнення співпраці між ЄС та Україною у контексті розширення Євро-союзу. До основних положень стратегії ЄС належать питання прискорення проведення аграрної та земельної реформ з метою створення високоефективного, конкурентоспроможного АПК та сільського господарства України. План дій "Україна-Європейський Союз", схвалений Кабінетом Міністрів України 12 лютого 2005 р., визначає, що до першочергових завдань України в процесі здійснення інтеграції до ЄС належать: підвищення безпеки продуктів харчування для споживачів, приєднання до Комісії Кодексу Аліментаріус та міжнародної конвенції про захист рослин, забезпечити імплементацію угод СОТ "Про сільське господарство" та "Про застосування санітарних та фітосанітарних заходів", забезпечити прогрес у наближенні до законодавства ЄС у сфері відстеження харчового ланцюга "від лану до столу"; загальних принципів та вимог до безпеки продуктів харчування; ефективно імплементувати систему (НАССР) на підприємствах та в органах контролю, включаючи рибне господарство.

316 травня 2008 р. Україна набула повноправного членства у СОТ на підставі Закону України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі" від 10 квітня 2008 р. № 250. Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ" від 30 жовтня 2008 р. № 1381 у сфері сільського господарства необхідно, підвищення якості та безпеки сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва; просування вітчизняної сільськогосподарської продукції на зовнішній ринок; удосконалення існуючих і запровадження нових програм державної підтримки сільського господарства відповідно до норм СОТ; створення ефективної системи охорони та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення; забезпечення виконання загальнодержавних програм у сфері сільського господарства України (Загальнодержавної програми селекції у тваринництві на період до 2010 року, Загальнодержавної програми розвитку рибного господарства України на період до 2010 року). Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану першочергових заходів щодо виконання зобов'язань України в рамках членства у СОТ" від 17 грудня 2008 р. № 1570 визначено: приведення державних стандартів у відповідність з рекомендаціями Кодексу Аліментаріус, зокрема встановлення вимог до строків зберігання риби, надання внутрішньої підтримки виробникам сільськогосподарської продукції відповідно до механізму, передбаченого угодами СОТ тощо.

Україна - повноправний член СОТ і саме відповідним статусом учасника міжнародної торгівлі передбачається право вільного доступу продуктів харчування та продовольчої сировини вітчизняного виробництва до світових аграрних ринків, але з урахуванням дотримання виробниками вимог міжнародних стандартів якості та безпечності виробленої продукції та правил добросовісної конкуренції. Міжнародна торгівля продовольчими товарами включає торгівлю продукцією рослинництва, тваринництва, рибальства, морського промислу, а також напівфабрикатами. Основним видом продукції, на яку завжди є попит на світових товарних ринках, є зернові культури: пшениця, кукурудза, рис та жито, оскільки рівень забезпечення продовольчої безпеки будь-якої держави визначається саме за показниками стратегічних запасів зерна. Таким чином, розвиток сільського господарства України безпосередньо залежить від політики державного протекціонізму, заходи якої передбачаються Угодою про сільське господарство СОТ 1994 р. і повинні обов'язково бути враховані у чинному законодавстві країни- члена СОТ.

Законом України "Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року" від 18 жовтня 2005 р. визначено, що державна аграрна політика базується на національних пріоритетах і враховує необхідність інтеграції України до Європейського Союзу та світового економічного простору.

За таких умов перед державою постає завдання щодо створення та запровадження виваженої аграрної політики, яка б сприяла розвитку організованого аграрного ринку, запобігала проявам демпінгу продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції, захищала населення країни від низькоякісного дешевого імпорту продуктів харчування, сприяла збільшенню експортних поставок основних продовольчих товарів та давальницької сільськогосподарської сировини вітчизняного виробництва, зокрема зерна, цукру, насіння до світових продовольчих ринків з метою повернення Україні репутації "житниці Європи" та світового експортера зерна,

Україна є членом СОТ з 16 травня 2008 р. при цьому аграрна політика підтримки має бути більше сфокусована на питанні ефективності бюджетних програм підтримки, чіткому визначенні індикаторів для оцінки результативності кожної бюджетної програми, ніж збільшенні фінансування галузі Визначальним напрямом державної політики підтримки сільського господарства має стати розробка та впровадження нових програм так званої "зеленої скриньки" відповідно до вимог Угоди "Про сільське господарство СОТ". Перспективи сільського господарства України будуть формуватися під впливом зобов'язань, які взяла на себе країна в ході переговорного процесу, конкурентоспроможності національних виробників на внутрішньому і зовнішніх ринках, тенденцій розвитку світових агропродовольчих ринків. .Виробництво та торгівля сільськогосподарськими і продовольчими товарами регулюється в державах СОТ такими угодами цієї міжнародної організації: "Про технічні бар'єри у торгівлі" "Про сільське господарство", "Про санітарні та фітосанітарні заходи" тощо.

Положення Угоди "Про технічні бар'єри у торгівлі" встановлюють, що члени СОТ повинні забезпечити у частині технічних регламентів товарам, що імпортуються з території будь-якого члена СОТ, надання режиму не менш сприятливого, ніж той, що надається аналогічним товарам вітчизняного походження та аналогічним товарам, що походять з інших країн. При цьому члени СОТ повинні забезпечити, щоб технічні регламенти не розроблялися, не приймалися і не застосовувалися у спосіб, метою або наслідком якого є створення невиправданих перепон для міжнародної торгівлі. Для цього технічні регламенти не повинні мати більш обмежувального впливу на торгівлю, ніж це є необхідним для виконання законних завдань, з урахуванням ризиків, які б виникли в результаті їх невиконання.

Угода про сільське господарство визначає особливості регулювання торгівлі сільськогосподарськими товарами, механізми застосування заходів державної підтримки виробництва і торгівлі в цьому секторі. Угода про застосування санітарних і фітосанітарних норм визначає умови застосування заходів санітарного і фітосанітарного контролю. СОТ реалізує принцип справедливої конкуренції на ринках сільськогосподарської продукції (як зовнішніх, так і внутрішніх). Відповідно до цього принципу заходи державної підтримки сільського господарства, що справляють найбільший протекціоністський і стимулюючий вплив на виробництво сільгосппродукції, а також заходи, спрямовані на захист внутрішнього агропродовольчого ринку, мають скорочуватися. Адже вважається, що вони впливають "викривлюючим чином" на ринок, тобто на обсяги виробництва та ціни. Отже, країни, що приєднуються до СОТ, беруть на себе певні зобов'язання з чотирьох напрямів: щодо державної підтримки сільського господарства; доступу на ринок сільськогосподарських і продовольчих товарів; санітарних і фітосанітарних заходів, експортної конкуренції в сільськогосподарській і продовольчій торгівлі.

Україна в ході переговорів відмовилася від застосування експортних субсидій для сільськогосподарської продукції, отже, зміни у вітчизняному АПК відбуватимуться під впливом перших трьох чинників, Слід зауважити, що поступова відмова країн-членів СОТ від застосування експортних субсидій та поступове зменшення фермерських субсидій вигідні Україні як нетто-експортеру сільськогосподарської продукції з обмеженими фінансовими можливостями субсидування експорту і підтримки сільського господарства, адже ці чинники зумовлюють поступове зростання світових цін на сільськогосподарську продукцію.

Згідно з додатком 2 до Угоди "Про сільське господарство СОТ" 1994 р. всі заходи щодо державної підтримки сільського господарства умовно поділені на три групи, або розкладені по різнокольорових скриньках: "зеленій", "блакитній" і "жовтій" (чи "бурштиновій").

До "зеленої скриньки" належать заходи, не спрямовані на підтримку обсягів виробництва та цін виробників, отже, не порушують принципів справедливої конкуренції. У додатку 2 визначені два основні критерії, яким мають відповідати ці заходи: підтримка повинна надаватися через урядові бюджетні програми, а не за кошти споживачів; наслідком підтримки не повинне бути надання цінової підтримки виробникам. Державні витрати в межах "зеленої скриньки" можуть здійснюватись у таких напрямах:

  • наукові дослідження, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів, інформаційно-консультаційне обслуговування;
  • ветеринарні та фітосанітарні заходи, контроль безпеки продуктів харчування;
  • сприяння збуту сільгосппродукції, у тому числі збирання, обробка та поширення ринкової інформації;
  • удосконалення інфраструктури (будівництво шляхів, електромереж, меліоративних споруд) за винятком операційних витрат на її утримання;
  • утримання стратегічних продовольчих запасів, внутрішня продовольча допомога;
  • забезпечення гарантованого доходу сільгоспвиробникам, удосконалення землекористування тощо;
  • підтримка доходів виробників, не пов'язана з видом і обсягом виробництва;
  • сприяння структурній перебудові сільськогосподарського виробництва;
  • охорона навколишнього середовища;
  • програми регіонального розвитку.

Держава, що є членом СОТ, має право фінансувати заходи "зеленої скриньки" в будь-якому обсязі залежно від можливостей свого бюджету.

Немає також заперечень проти бюджетного фінансування заходів "блакитної скриньки", оскільки воші спрямовані на обмеження перевиробництва (скорочення поголів'я худоби, посівних площ тощо).

Найбільш дискусійним питанням при вступі України до СОТ є заходи "жовтої скриньки". До них належать заходи внутрішньої підтримки, що справляють викривлюючий вплив на торгівлю і виробництво: дотації на продукцію тваринництва та рослинництва; дотації на племінне тваринництво; дотації на елітне насінництво; дотації на комбікорми; компенсація частини витрат на міндобрива та засоби захисту рослин; компенсація частини витрат на енергоресурси; цінова підтримка: компенсація різниці між закупівельною і ринковою ціною на сільгосппродукцію; надання виробнику товарів і послуг за цінами, нижчими за ринкові; закупівля у виробника товарів (послуг) за цінами, що перевищують ринкові; пільгове кредитування сільгоспвиробників за рахунок бюджету, списання боргів; пільги на транспортування сільгосппродукції; витрати лізингового фонду та деякі інші.

Щодо заходів "жовтої скриньки" держава повинна взяти зобов'язання із скорочення бюджетного фінансування. У ході визначення умов вступу до СОТ розраховується такий показник сукупного виміру підтримки, як щорічна сума всіх видів державної підтримки, на які поширюються зобов'язання із скорочення. Протягом 6-річного перехідного періоду, як правило, скорочується на 20% (норма СОТ для країн з розвинутою економікою).

Ефективність підтримки виробників програмами, що кваліфікуються як програми "жовтої скриньки", є низькою внаслідок вкрай нерівномірного розподілу субсидій серед сільськогосподарських підприємств, непрозорих механізмів розподілу коштів, перерозподілу субсидій на користь суміжних секторів. Крім того, особисті селянські та фермерські господарства, які виробляють понад 60% сільськогосподарської продукції і забезпечують зайнятість двох третин працездатних селян, фактично позбавлені державної підтримки, у тому числі з урахуванням наслідків світової фінансової кризи.

Тенденція до зростання підтримки сільського господарства заходами "зеленої скриньки" є характерною і для розвинутих країн. Зокрема, за даними Секретаріату СОТ, з 1995 р. по 2008 р. витрати на "зелену скриньку" збільшилися у країнах ЄС на 56%, у США - на 26, в Австралії - на 53%.

В Україні зростання підтримки села заходами "зеленої скриньки" означає, що поступово відбуватиметься зміщення акцентів бюджетної підтримки сільського господарства з підтримки сільськогосподарських підприємств у бік підтримки розвитку сільської місцевості. Як і в країнах Центральної та Східної Європи, ці тенденції посиляться в ході європейської інтеграції України, адже розвиток сільської місцевості в країнах ЄС є рівним за пріоритетністю напрямом аграрної політики нарівні з підтримкою сільськогосподарських виробників. Це означає, що держава активно підтримуватиме розвиток інфраструктури у сільській місцевості (будівництво шляхів, електромереж, меліоративних споруд), розвиток ринкової інфраструктури для селянських господарств (сприяння збуту сільськогосподарської продукції, у тому числі збирання, обробка та поширення ринкової інформації), охорону довкілля, депресивні території, вкладатиме гроші у людський капітал села.

Як показали події 2006 р. на ринку молока і м'яса, незалежно від набуття членства у СОТ, щоб конкурувати на зовнішніх і внутрішньому ринках, Україна має вкладати державні кошти у наукові розробки в галузі стандартизації, реформувати систему оцінки відповідності, сприяти виробникам у переході на світові стандарти. Ці заходи, які належать до "зеленої скриньки", стануть найбільш ефективними для підтримки конкурентоспроможності національних виробників в умовах СОТ. Нейтралізації можливих негативних наслідків для сільського населення від вступу України до СОТ і реалізації можливих позитивних наслідків сприятимуть підтримка формування та розвитку ринкової і соціальної інфраструктури, обслуговуючих кооперативів, дорадчих служб. Взагалі, як свідчить аналіз досвіду країн із перехідною економікою, підстав для прогнозування катастрофічних наслідків від членства у СОТ для сільського господарства немає. Правила цієї організації не завжди сприятливі для нових членів, передусім для країн, які ще не подолали кризи та депресії своїх агропродовольчих секторів. Для останніх існує ймовірність збільшення і без того значної різниці у рівнях підтримки внутрішнього ринку між новими і наявними членами СОТ.

 

Партнеры:
Махровые простыни от партнера здесь.



Другие статьи на тему Аграрне право України
 Програми підтримки сільського господарства держав, які нещодавно набули права членства в СОТ
У державах, які нещодавно приєдналися до Європейського Союзу (Болгарія, Румунія, Словаччина), діє комплексна програма розвитку сільського господарства та сільських територій САПАРД (Special accession programme for agriculture and rural development)
 Загальна характеристика аграрного законодавства держав ЄС
Процеси формування аграрної політики ЄС ще й досі тривають. Історично аграрна політика ЄС створювалася у форматі регулювання системи цін та ринкового механізму сільськогосподарського виробництва щодо наявності доступних та якісних продуктів харчування з метою забезпечення продовольчої безпеки.
 Права та обов'язки суб'єктів при використанні земель сільськогосподарського призначення
Особливість правового режиму земель сільськогосподарського призначення відображається в обсязі прав та обов'язків власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
 Набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення на умовах оренди та шляхом укладання цивільно-правових угод
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки...
 Порядок оформлення права постійного користування земельними ділянками
Процедура регулюється ст. 123 ЗК України, яка передбачає:подання клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної або комунальної власності до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради...
 Загальна процедура приватизації земельних ділянок
Процедура визначається частинами 6-10 ст. 118 ЗК України і передбачає виділення із земель державної або комунальної власності у власність громадян України земельних ділянок для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства або садівництва.


  • Общее
     судопроизводство
  • Хозяйственное
    судопроизводство
  • Административное
    судопроизводство
  • Третейское
     судопроизводство


 РЕЗОНАНСНОЕ ДЕЛО
 • Дело о наследовании
 • Иск о признании принятия наследства
путем совместного проживания
вместе с наследодателем
 • Иск о предоставлении
дополнительного срока
для вступления в наследство
 ПРЕЦЕДЕНТНОЕ ДЕЛО
 • Иск к страховой компании
 Выгодное предложение!
Иск по обжалованию штрафа ГАИ - всего 100 гривен!
 Актуально!
Признание кредитных договоров в валюте недействительными, с рассрочкой долга на необходимое время.
КOHTAКТНАЯ ИНФОРМАЦИЯ
Украина:
Россия (Москва):
Москва, Осенний бульвар, д.4, оф 12.
 Skype truejustice777

 Новая услуга
Юридическое сопровождение брачно-семейных отношений

Партнеры:
Предлагаем услуги семейного юриста!
Услуги специалиста по разрешению правовых сложностей и/или вопросов только Вашей семьи. Абонентская плата - 800 грн. в месяц.
Защита интересов страхователя при наступлении страховых случаев
Событие ДТП, оценка автотранспорта, промежуточное обжалование действий страховщика, судебное обжалование, обжалование действий/бездествия страховщика в соответствующих контролирующих органах



о компании | юридические услуги | контакты | статьи | финансовое право
 
   Юридическая фирма "Куратор"
   2009 г.Днепропетровск